- синтезувати
- -у́ю, -у́єш, недок. і док., перех.1) Здійснювати синтез (у 1, 3 знач.); узагальнювати, сполучати.2) хім. Одержувати, утворювати шляхом синтезу (у 4 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
синтезувати
Смотреть что такое "синтезувати" в других словарях:
синтезувати — (робити синтез), поєднувати, сполучати; узагальнювати … Словник синонімів української мови
синтезувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
автотрофія — ї, ж. Здатність певних організмів споживати неорганічні речовини у процесі фотосинтезу чи хемосинтезу та синтезувати органічні сполуки … Український тлумачний словник
ауксотрофи — ів, мн. (одн. ауксотро/ф, а, ч.). Бактерії, гриби, водорості, що внаслідок мутації втратили здатність синтезувати речовини, необхідні для їхнього росту … Український тлумачний словник
ауксотрофність — ності, ж. Нездатність організму синтезувати необхідні для його росту речовини (термін застосовують щодо мікроорганізмів та клітинних культур) … Український тлумачний словник
капсульний — а, е. 1) Прикм. до капсула 1). 2) Прикм. до капсуль. Капсульна втулка. •• Ка/псульні бакте/рії бактерії, які здатні синтезувати капсулу … Український тлумачний словник
метапсихологія — ї, ж. 1) Загальна назва для будь якої теорії, яка намагається всебічно синтезувати факти, теорії та міркування. 2) Синонім парапсихології … Український тлумачний словник
оксимувати — у/ю, у/єш, недок. Діяти гідроксиламіном на альдегіди і кетони, щоб синтезувати оксими – альдоксими і кетоксими … Український тлумачний словник
симультанізм — у, ч. Здатність мислення синтезувати багатопредметні ситуації, що виникають одночасно … Український тлумачний словник
синтезований — а, е. 1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до синтезувати. || синтезо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Цілісний … Український тлумачний словник
